Що таке опущення повік (блефароптоз)
Птоз — це часткове або повне опущення верхньої повіки, що спричиняє зменшення очної щілини, що ускладнює правильне бачення. На практиці говорять про птоз, коли повіка перекриває не менше 2 мм райдужної оболонки ока. Опущення повік може спостерігатися як з одного, так і з обох боків. Ця аномалія може виникнути як у дорослих, так і у дітей, у яких вона може бути присутньою з народження, а може проявитися лише в літньому віці.
Опущення повік в більшості випадків вважається естетичним недоліком. Однак, якщо повіка перекриває зіницю, тобто птоз більш розвинений, це може призвести до амбліопії. Це, у свою чергу, може негативно вплинути на повсякденне функціонування, ускладнюючи, наприклад, ходьбу чи читання. Деякі пацієнти, щоб зменшити функціональні проблеми, встановлюють голову під іншим кутом, що може викликати головний біль і стійкі зміни в опорно-руховому апараті. Птоз також може мати психологічні наслідки, особливо у дітей та підлітків, оскільки це може призвести до проблем із прийняттям серед однолітків та/або викликати проблеми з навчанням.
Причини опущення повік
Серед причин опущення повік слід назвати наступні:
Птоз також може бути симптомом інших захворювань, наприклад вродженого або набутого паралічу окорухового нерва (неможливість піднімати, опускати і рухати в бік очне яблуко), вродженого або набутого синдрому Горнера (опущення повік, звуження зіниці, значне зниження потовиділення шкіри (ангідроз) і зниження пігментації райдужної оболонки на стороні пошкодження). Це також може бути досить частим, неспецифічним, часто першим і єдиним провісником місцевого або генералізованого м’язового захворювання, наприклад, м’язової дистрофії, орофарингеальної дистрофії або хронічної прогресуючої офтальмоплегії, аутоімунних захворювань, таких як міастенія, або одним із симптомів орбітальної пухлини.
Птоз у дітей – коли лікувати?
Вроджений птоз, як правило, односторонній, може мати різний ступінь вираженості. Від легкого опущення повік до повного змикання повік (у крайніх випадках). Це результат неправильного розвитку м’яза-леватора, тобто м’яза, що піднімає повіку.
У першому періоді дитинства птоз, що закриває зіницю, негативно впливає на розвиток зору і викликає амбліопію. Діти, бажаючи збільшити поле зору, закидають голову назад або піднімають брови, що в перспективі може сприяти деформації хребта, особливо в шийному відділі. Щоб уникнути закріплення амбліопії і проблем з опорно-руховим апаратом, хірургічне лікування птозу необхідно проводити якомога раніше.
Показанням до операції є опущення повік, яке перекриває зіницю і негативно впливає на функції зору. У ситуаціях, коли птоз проявляється легше, швидке хірургічне втручання зазвичай не потрібне. З іншого боку, рекомендовані часті огляди в офтальмолога, кожні 3-12 місяців, залежно від віку дитини та тяжкості симптомів, з особливою увагою до можливості розвитку амбліопії.
Діагностика птозу починається з клінічного огляду пацієнта, що супроводжується додатковими дослідженнями та консультаціями спеціалістів. Під час бесіди лікар запитує про спадкову обтяженість та наявність подібних випадків у родині. Він також збирає інформацію про минулі операції на очах, повіках і очних западинах, минулі травми голови, з особливим наголосом на орбіто-повікові та мозок, а також про супутні захворювання.
Під час фізикального обстеження оцінюється функція леватора верхньої повіки, оцінка якої має дуже великий вплив на вибір планованого методу лікування. Вивчають також висоту очної щілини і лінію контуру краю верхньої повіки, розташування складки верхньої повіки.
Діагностика також може включати інші тести, особливо якщо є підозра, що птоз є симптомом інших захворювань.
У пацієнтів із неврологічними симптомами можливе застосування магнітно-резонансної томографії (МРТ), комп’ютерної томографії (КТ) головного мозку, черепно-лицевої частини та очних ямок із контрастуванням.
У пацієнтів з паралічем окорухового нерва проводять дослідження судин (ангіо-КТ). При виявленні симптому набутого синдрому Горнера діагностика повинна включати МРТ або КТ головного мозку, шиї, хребта та грудної клітини, завдяки яким можна виключити органічні зміни, що викликають ураження симпатичної нервової системи.
Птоз, або опущення верхньої повіки, лікується під час операції. Спосіб лікування підбирають залежно від того, чи був пацієнт раніше оперований і чи збережена функція м’яза, що піднімає повіку.
При великому птозі мета процедури – покращити зорові функції та попередити ускладнення з боку опорно-рухового апарату. У тих випадках, коли птоз є скоріше косметичним дефектом, мова йде про отримання більш молодого і естетичного вигляду.
У нашому Центрі ми проводимо наступні хірургічні процедури для корекції опущених повік:
- транскон’юнктивальна резекція м’яза Мюллера/пластинки повіки,
- відновлення апоневрозу м’яза-леватора повіки,
- підвішування повіки до лобового м’яза.
Хірургічне втручання у дорослих проводиться під місцевою анестезією, у дітей під загальним наркозом. Тривалість процедури різна і залежить від складності птозу і того, чи він стосується однієї або дві повіки – в середньому від 1 до 3 годин. Розрізи роблять з боку кон’юнктиви або в природних борознах повік, щоб приховати рубці. Винятком є підвішування до лобового м’яза. Шви, залежно від методу операції, знімають приблизно через 7-14 днів.
Після операції рекомендовані контрольні огляди, в тому числі офтальмологічний. Люди зі змінним птозом (міастенія, м’язова дистрофія, дистрофія ротоглотки та ін.) потребують постійного спостереження багатьох спеціалістів, а в деяких випадках і повторного хірургічного втручання.
Окулопластика в OCHO
В OCHO окулопластичні операції виконують: Проф. Гай Бен Саймон на запрошення проф. Загурського та за згодою районної медичної ради та наших хірургів, які з ним співпрацюють, зокрема: д-р Юстина Клос-Рола та д-р Марта Пєцик- Сидор в Наленчуві та д-р Агнєшка Мельнік-Мєржвінська та д-р Аркадіуш Погжебельський в Кракові.
FAQ
Під час основного офтальмологічного візиту проводиться офтальмологічне опитування пацієнта та виконуються такі дослідження, як авторефракція, кератометрія, вимірювання внутрішньоочного тиску, перевірка гостроти зору, огляд на щілинній лампі та дослідження очного дна.
У більшості випадків так. Якщо лікар вирішить, що додаткове обстеження є необхідним, він може провести його під час візиту або, якщо лікар не проводить такого обстеження, пацієнта направляють до іншого спеціаліста.
Відвідування офтальмолога, включаючи основні дослідження, триває близько 20 хвилин. У деяких закладах обстеження проводяться допоміжним персоналом в оглядовій кімнаті під час візиту. Ці заходи також включені в основний візит.
Так, перед візитом рекомендується зняти контактні лінзи. Пацієнт повинен брати їх із собою на візит, тому що лікар може попросити їх надіти.
Вартість відвідування згідно прайс-листа на нашому сайті.
Очікування приватного візиту – до тижня. Цей час може бути довшим, якщо пацієнт хоче записатися на прийом до конкретного спеціаліста. Час очікування відвідування в рамках NFZ відповідає черзі очіікуючих. Будь ласка, зв’яжіться з нами по телефону або електронною поштою для узгодження конкретної дати.
Так, але на початку візиту ви повинні повідомити лікаря про своє бажання підібрати окуляри чи контактні лінзи.
Tak, nТак, він повинен використовувати краплі, якими користується, як зазвичай.
Звернення до офтальмолога не вимагає спеціальної підготовки. Якщо це перший візит до закладу, то необхідно мати при собі посвідчення особи, необхідне для оформлення картки пацієнта. Слід також пам’ятати, що в більшості випадків після огляду офтальмолога не можна водити автомобіль.
Під час першого візиту лікар проводить офтальмологічну бесіду з пацієнтом. Якщо у Пацієнта є будь-яка офтальмологічна документація з інших закладів, її варто взяти з собою
Після огляду офтальмолога ви можете повертатися на роботу/навчання, але майте на увазі, що якщо під час візиту були застосовані краплі, зір може порушитися та затуманитись приблизно на 2-3 години.
Контрольні візити до офтальмолога – справа індивідуальна. Зазвичай під час візиту лікар повідомляє, коли пацієнт має прийти в наступний раз. Обстеження рекомендовано людям старше 50 років хоча б раз на рік.
Якщо під час візиту закапують краплі, що розширюють зіницю, відразу після візиту не можна водити автомобіль. Потрібно почекати приблизно 2-3 години.